Річка Люта, від невідомості до високої води
Початок 2020 року. У світі спалахує епідемія COVID-19 і всі країни закривають свої кордони. Ми опиняємось віч-на-віч з українськими річками. Тепер каякінг тільки вдома, як кажуть іноземці - на задньому подвір'ї.
Сиджу я у Києві на карантині, все довкола закрито, між областями ледь не блокпости...ситуація складна. Єдиний каякінг в цей час у мене був в Ютубі. Перед самим карантином ми проїхали каньйон річки Вердон, я як раз роблю про це відео і паралельно на Гугл.Мапі переглядаю 3д модель каньйону, щоб в голові відбудувати хронологію подій: де обноси, де пороги і т.д. (там все так добре видно, прям лінії з супутника читаються). Закінчивши з Вердоном (відео), вирішив подивитись з супутника на рідні Карпати, коротко кажучи - "інтернет-каякінг".
Подивився Прут, Черемош, Тису, Свічу, Мізунку. Ну а шо, пороги видно! Так-с-с-с, ну якщо тут пороги видно, подивимось річки де ми ще не бували. Поступово почав прочісувати на Гугл.Мапі Прикарпаття, безпосередньо Карпати й пішов поглядом у Закарпаття в район Драгобрату. Не густо... Це справа не одного вечора, я повертався до цього по пару разів на тиждень, щоб трохи розслабитись перед сном.
Драгобрат, Синевир, Боржава, Горгани...Нічого особливого, але іноді щось цікаве проскакувало. Якщо була якась цікава ділянка, то на alltrail.com перевіряв перепад та порівнював з такими еталонами, як Прут та ЧЧ. В деяких місцях вмикав панораму, щоб "глянути" з моста на річку. Колись чув про Лумшори, глянемо що там. Багато панорам, видно водоспади, але видно що води зовсім немає.
Що тут у нас ще є!? Поруч з Лумшорами сусідня річка, і є Гугл.Панорама просто на самісінькій річці, а ну глянемо!
😲😲😲😱😱😱
Йомайо! Виглядає дуже цікаво, шкода що зовсім немає води. Проте ж не просто так це місце називається Лизані камені, і камені там дійсно злизані. Чітко видно куди може підійматися вода по лінії зелені та грунту, і цей рівень каже що каякінг тут має бути ой який цікавий. Ладно, на сьогодні все, пора спати.
На наступний день знову відкрив цю панораму і дуже довго та детально розглядав. Потім пошукав ще панорами. О, є ще одна! Біля самої блакитної лагуни, колись чув про це місце. Подивимось!
Теж виглядає дуже добре і мальовничо, але ж знову без води...
Так-с-с-с, а чи буває там вода!? Може там є лінійка, можна тоді слідкувати. Вирішив перевірити цю річку на наявність автоматичної лінійки на сайті hydro.meteo. Бляха! Є автоматична лінійка, джекпот! Зараз подивимось що там і як.
Судячи з зелені на фото панорама зроблена в проміжку травень-вересень. Автоматичні лінійки мають базу даних за декілька років, тому я одразу відкрив статистику за цілий рік. Подивився мінімальні та максимальні значення, і прикинув який рівень води на панорамі.
Ми швиденько добігли назад до машини й поїхали в готель. Одразу звернув увагу, що дорога до фінішу гарна, ям не багато і їдеться доволі швиденько. В готелі вирішили що завтра рушаємо в Прикарпаття через Ужоцький перевал, а перед ним заскочимо 10 км від основної дороги й глянемо "старт" річки. На старті видовище було взагалі униле. Води по щиколотку і просто плесо. І де тут 15 м/км перепаду? Херня якась!
Так закінчилась розвідка річки пішки, наступні пів року я повертався до цієї річки тільки подумки.
Вдома знову і знову переглядав панораму з річки, а також намагався щось побачити з різних супутникових знімків. (На початку літа 2021 року супутникові знімки цієї місцевості оновились і тепер там чітко видно пороги. До цього була просто тінь від гори і якась Rio Incognita.)
Для себе прикинув, що мінімальний рівень води для цієї річки буде десь 40 см. Логіка проста: те що на фото - 0 см, щоб можна було їхати на човні треба додати 40 см. Став чекати таких прогнозів, але їх щось не було і не було.
Раз на декілька днів я заходив і перевіряв рівень води, і так всю зиму. Найбільший рівень води, 75 см, був в Новорічну ніч. На щастя зима була сніжна, і в Закарпатті теж. Очікував що весною вода підніметься до 40 см і протримається хоча б тиждень. Вже тоді я розповів про цю річку Антону та Максу Бідаку, і ми домовились що за оптимального рівня води спробуємо рватнути з Києва на день/два і прокатити її.
Але не сталося, як гадалося. Танення снігу підняло рівень до 30-32 см, який тримався близько тижня, це було десь в кінці березня. Потім вода почала невпинно падати, а разом з нею і мій настрій.
На носі була Транскарпатьска експедиція і було б дуже круто, якби в цей час на Лютій було 40 см. Змогли б поєднати корисне з приємним...
Почалась Транскарпатська експедиція і це було супер!
Експедиція мала початись з Чорного Черемошу, але рівень води був такий, що, навіть, човни не відв'язували. Проте був там один відчайдух - Володимир Ярославович. Він подивився відео як Аніол катається на човні по снігу і запропонував зробити український ремейк, бюджетніший звісно. В наших реаліях замість Аніола був Ломака, більшого не дозволив бюджет. Відео як то було можна подивитись тут!
Вийшло круто! Щоб віддячити Горону та Туре, повезли їх на нову для них річку - Прутець-Чемегівський. Володя був в захваті від цієї секції й одразу ж почав рахувати як робити там комерцію. Ніякої романтики....
На фініші цієї секції є чани, тому можна влаштовувати каякінг з підвищеним комфортом. Ми ж просто скинули драйсьюти (чани тут!), одягли пончо і рушили далі рідними Карпатами.
Прутець-Чемегівський ми їхали по доволі низькій воді. Таке ж нас очікувало і на річці Прутець-Яблуницький, який тече з Буковеля, і судячи з прогнозів на всіх наступних.
В ніч перед стартом Прутця-Яблуницького пішов сніг, температура впала до 0, рівень води трохи збільшився, а дещо інше від такої температури зменшилось.
Вийшло непогано, але якби води було більше, то було б краще (captain fucking obvious). В той же день поки була вода від мокрого снігу встигли катнути верх та низ Чорної Тиси, після якої одразу помчали в чани. От там вже постало питання, що ж робити далі, бо вода буде тільки падати. Антон запитав що там з рівнем води на Лютій. Лінійка показувала 18...19 см, замало для катання, але був прогноз на слабенький дощ. Фактично перед нами постав вибір: Прут по низькій воді, або щось новеньке (річка Віча та річка Люта) з ймовірністю зовсім не покататись.
В експедиції відправляються справжні відчайдухи, тож всі підтримали ідею їхати в Закарпаття.
Саме це був переламний момент.
Наступний день ми повністю присвятили переїзду. За для чистої совісті заїхали в Усть-Чорну, перевірили, що води в Турбаті дійсно немає і поїхали геть звідти.
Ночівля у Сваляві й зранку, хто хотів поїхав на Вічу, я ж вирішив відпочити і перегнати бус. Антон розповідав, що це річка-вонючка зі стоками з Воловця. Ймовірно так і є, але безпосередньо виглядало, що вода чистенька і пороги є, в нижній частині. Цікаво буде колись її повністю проїхати.
Ще один день переїзду...
Заїхали в Лумшори, глянути пороги та їх перспективність. Фоточки тут! Звідти вже в сутінках приїхали в село Вишка, де зняли будинок на всю нашу компанію. Одразу ж ввечері встигли заїхати на старт, впевнились що є трохи води. Старт запланували на ранок. Я наполіг, що перший раз їдемо тільки я та Антон, бо є ймовірність зустріти мертвий завал. Можливо на річці нас могла чекати природна кляуза, яка утворилась під час повені влітку 2020 року та яка змила людей у річку (читай відгуки вище). Небезпечна штука, особливо якщо не буде суводей перед нею.
Вночі пішов дощ при температурі 0 градусів. Рівень води піднявся до 21 см.
Зранку ми з Антоном сіли в човни і поїхали невідомо куди. За перші 4 км річки перепаду майже не було, річка розлита і дуже мілка. Чотири кілометри шкрябання дном по камінню і видно, проте гори починали все сильніше сходитись. Можливо, попереду нас все ж таки чекали пороги.
Якщо писати коротко, то це було неймовірно. Ти вперше їдеш цікаві пороги в яких не проглядається лінія з накату. Місце в якому, можливо, ніхто до цього не плавав на човнах. Повне відео з того сплаву можна подивитись тут!
На фініші нас чекала наша група підтримки.
На наступний день ми вже поїхали цю річку майже повним складом нашої експедиції. Я їхав першим у групі, успішно заїхав під дерево й виліз з човна.
Загалом сплав вийшов добрий і схоже було, що всі залишились задоволеними. Хоч це і була низька вода. Ці сплави показали, що мінімальний рівень для сплаву не 40 см, а вдічі менше - 20 см. Такий рівень буває суттєво частіше.
За наступні два тижні я проїхав цю річку ще тричі. Якби була компанія, то можна було б ще більше, бо вода в річці була на рівні 20-60 см.
Один раз ми їхали у складі Сергій Первак, Руслан Леднев та я (рівень води 21 см). Сергій захопив з собою електропилку, тож ми змогли спиляти одне дуже паскудне дерево у першому порозі.
Наступні два сплави були у групі з Володимир Горон, Любко Гора та Володимир Дворник (рівень води 24 та 21 см). Чарівна Оля змогла зробити нам крутий трансфер на джипі до місця де закінчуються пороги, тому встигли сплавитись двічі за день. З цими хлопцями ми попрацювали сокирами й прибрали багато дрібних гілок дерева, що впало у річку.
Гарне відео про цей сплав від Володимира Горона - тут!
Таким чином на річці залишилось тільки дерево під яким я застряг у відео вище. Всі інші "погані" дерева неможливо прибрати фізично і можна спокійно об'їхати по воді.
Окремо хочеться зауважити що у річці дуже багато сміття, особливо близько до села Люта. З цього приводу зустрілись з головою місцевої ОТГ, який був радий дізнатись про привабливість регіону з точки зору водного туризму й обговорив з нами проблему сміття у річці. Сказав, що зараз, як раз, налагоджується централізоване вивезення сміття з села Люта одним КП. Тож, можливо, вийде побороти причину такої кількості сміття, а вже тоді буде розбиратись з наслідками у каньйоні самої річки.
Так потроху ми готували для себе річку під високу воду.
Але її все не було і не було...
Між сплавами з різними компаніями річка підіймалась до 40 см. В деяких місцях у каньйоні було видно наслідки цих підйомів води. Наприклад, з'явилась невеличка колода на пласкому камені посеред річки. Зараз рівень води 20 см, а камінь стирчить над водою на 30-40 см. Значить при 40 см вода його переливала. Так я собі вивів умовну формулу, що 20 см це мінімум, а далі кожен 1 см на лінійці це 2 см фактичного підйому води в каньйоні.
Зараз вже цю гіпотезу можна довести фотографіями. Фото 1 - рівень води 21 см, фото 2 - рівень води 50 см.
Влітку висока вода на Лютій можлива тільки якщо йдуть дощі рівня повені в Яремчі. Грунт сухий і поглинає багато вологи, для річки нічого не лишається.
У вересні-листопаді були сильні дощі, але рівень води жодного разу не піднявся вище 15 см, певно з тієї ж причини.
Тож ми чекали грудня місяця. Дані автоматичної лінійки за останні 3 роки кажуть, що кожен грудень тут буває висока вода, до 60-75 см. З наближенням грудня падала температура і річка все краще "відкликалась" на дощі (дощ вдвічі слабше, ніж влітку, підняття рівня води вдвічі більше, ніж влітку).
Вже скоро за календарем перше грудня і з'являється прогноз на сильні опади. За перший день середнього дощу рівень води піднявся до 46 см, по прогнозу дощ буде тільки посилюватись і йти всю ніч. Я одразу телефоную Любку Горі й кажу, що готовий сьогодні ж сісти на потяг до ІФ, де пересісти до них в машину і їхати катати Люту по 70 см. На жаль, у хлопців з Туре в той день як раз був корпоратив, тому вони були п'яні від кефіру. Після корпоративу треба було налагодити роботу всієї компанії, а це неможливо, якщо ти в цей час будеш на Лютій. Прикро, але вечірній виїзд на потязі скасовано.
На ранок лінійка показувала рівень води - 80 см.
Може то й добре, що ми не поїхали. Хто його зна, що там нас чекає, коли вода підніметься більше ніж на метр.
На горизонті прогнозу погоди з'являється ще одні гарні опади. Тож я пропоную зібратися компанією з Києва й їхати у Закарпаття. Охочих виявилось не так багато, як хотілося б, але і не зовсім мало - 7 осіб.
Їхали всю ніч і зранку з дороги одразу на старт річки. Все що я чув того ранку була суміш ниття та матюків в мою адресу. Команда на грані бунту, хочуть в готель і спати, а каякінг їм вже не треба. Погода +2 градуси, лежить сніг та йде сильна злива. Все тече, абсолютно усюди вода. Рівень води в річці - 25 см. Коли ми сіли на воду, стало очевидно, що води більше, ніж коли я був тут з Гороном при 25 см.
Ми круто вальнули по річці до села Чорноголова, а там нас вже чекала наша найкраща шатл-банні Вікторія Ус, яка люб'язно погодилась перегнати для нас бус. Ниття стало суттєво менше і всі, навіть, трохи прискорились, щоб встигнути сплавитись ще один раз. Другий сплав теж пройшов на одному подиху, а після цього був закріплений вечерею в ресторані. Емпіричним шляхом знайшли вже два відмінних ресторани у Великому Березному.
За прогнозом ввечері мали початись основні наші опади, за якими ми й приїхали. Коли ми заселилися в будинок на вулиці навіть не капало, а це була вже 8 година вечора...
Зранку вже все було біле-біле. Випало десь 20 см снігу. Температура впала нижче 0 градусів. Але рівень води підскочив до бажаних 50 см.
Побачивши таку цифру, Вікторія Ус вирішила показати хлопцям як то робиться та одяглась на сплав. Водієм машини в той день був банщік з нашого будинку, який ввічливо натякав, що ми несповна розуму.
Повний склад групи в той день:
Антон Федоренко
Вікторія Ус
Сашко Єремєєв
Андрій Лисенко
Володимир Дворник
Тарас Дзоба
ну і я.
При 50 см вже мали 2 запливи. Один за 5 метрів до виходу в лагуну, а другий на нижній ділянці з заваркою у маленькій, але дуже неприємній бочці.
Рівень води був суттєво вищий в порівнянні з учора, але річка не стала суттєво складнішою. Єдине що, ймовірно, збільшилась небезпека запливів в основних порогах. Багато каміння, сильний перепад, сильна течія, холодна вода, можливі дерева під водою, все це робить самосплав цією річкою дуже неприємним і небезпечним.
Загалом же - чим більше, тим краще. Це про воду на річці Люта.
Тож тепер можна відкрити перегони за максимально високою водою там. Може знайдемо якогось спонсора, що підкине призи, тим хто проїде по найвищому рівню води до 31 травня 2022 року. На цей час лідерство тримають перераховані вище учасники, тобто ми, з рівнем води - 50 см. Хе-хе. Відео як виглядає один з порогів при такому рівні води тут!
Спробую ще найближчим часом написати коротенький блог про моніторинг рівня води на Лютій та на інших річках.
Хай прибуде з вами Сила.
*та вода!
Приходьте на тренування з каякінг у наш клуб Kyivkayaks та підписуйтесь на нас у соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/kyivkayaks
Instagram - https://www.instagram.com/kyivkayaks/
Агонь! Знайди ще річок 50!
ОтветитьУдалитьВ рукаві маю ще дві)
Удалить