Страх та ненависть у Кривому Розі

Це буде блог-інструкція про те, як ми з Антоном з'їздили вперше стрибнути водоспад у Кривому Розі, та як це робити охочим це повторити, а такі, я впевнений, є!

Ця подорож почалась в Мигії, де цю авантюру запропонував Антон, а Міша тільки відповів:"Шеф, всё будет в лучшем виде". 

Перший етап - попередньо домовитись з Михайлом про доставку човнів з Мигії в Кривий Ріг. Зазвичай Михайла можна спіймати в кемпінгу Зелена Черепаха або по диму від сигарети вистежити в якійсь з суводей Великого Мигійського каньйону. Любить Михайло тахографи та Швепс, але і від стрибків водоспаду в гарній компанії не відмовляється, тому по можливості піде на зустріч Вашому бажанню вбитись на водоспаді.

Якщо човни з Мигії укатілі в Кривий Ріг, то треба одразу обирати дати й купувати квитки на потяг. В умовах карантинних обмежень ми з Антоном їхали у двох в купе і це було супер зручно. Є можливість провести ніч не за кермом та нормально виспатись. За рівнем комфорту купе було наближене до СВ, та і потяг взагалі новий новий, що дивно, враховуючи що ми їдемо в Кривий Ріг.

На під'їзді до міста ти розумієш, що ти випередив Маска і першим дістався до Червоної планети - червоний ґрунт, червоні будівлі, червона техніка, червоні собаки...все червоне...

Михайло зустрів нас біля вокзалу, ми з'їздили на місцевий вейк-спот, бо там зберігається його човен, це легендарне місце де Міша дуже довго воював з ескімоським переворотом та літав на каяку по канатній дорозі, хоча деякі суб'єкти рекомендують таке не робити)))

Наступна точка - Королівство тахографів. Там нас чекали ще два човни та наше спорядження. До речі, з човнами ми відправили жилети, шоломи, спідниці, весла, взуття та лікті, тож в потязі їхали з маленькими рюкзачками, це каєф.

Наступна зупинка сам водоспад промзона Кривого Рогу, бо у Міши робота, а вже потім каякінг. По відчуттях ця подорож тривала пів дня, згадалось як в дитинстві з татом їздив до нього на роботу й іноді просто сидів в машині, жах! Ну і нарешті сам водоспад - перегляд і супутні справи))

Власна назва водоспаду - Карачунівський водоспад, у нього є дві протоки: лівий та правий водоспад. Ми стрибали саме лівий, а правий зараз безводний.
Біля водоспаду є дуже високий залізничний міст, це до уваги тим хто літає дроном. 

Виглядає водоспад-слайд доволі потужно, довгий, з гарним перепадом, а свідомість домальовує ще декілька метрів висоти)

Викликає водоспад двоякі емоції та відчуття. Страх був, але тепла вода та сонячна погода допомогли його перебороти і з'їхати перший, і найважливіший, раз. Далі кожен спуск був як на гірках в аквапарку, але і сильно травмуватись там є де, тому треба ДУУУЖЕ обережно!

Найдовший етап - зібратись на сплав, а для цього треба вирішити робочі питання на декілька годин. Це тільки я взяв повноцінний вихідний, а Антон з Мішою дуже довго працювали втикали у свої телефони, картина ще та...Але я тим часом встиг зробити бокові упори в човні з двох пляшок по 0,5л, треба патентувати))

Відео стрибків з багатьох ракурсів будуть в загальному відео, посилання прикріплю в кінці блогу. Ми розвідали чотири лінії проходження водоспаду-слайду:
Права лінія - найбільш оптимальна, з неї варто починати (імхо) - дроп, бочка, спуск по жолобу.
Центральна лінія з дропом двух поличок - лінія так собі, приземлення на рівне дно з висоти 1,5 метри на каміння, на любітєля...
Центральна лінія без дропів - непогано, але є місця де може розвернути кормою вниз, а ще не дуже багато води, справжній крікінг)
Ліва лінія - гарна швидка лінія з дропом в кінці, її проїхали найбільшу кількість разів, але в кінці  дня саме по цій лінії вм'яли два човни((

Обов'язковим до відвідування у Кривому Розі є підземний трамвай, фото там робити заборонено - стратегічний об'єкт та державна таємниця))

Виглядає незвично, але дуже потужно. Для таких великих відстаней, як в Кривому Розі, просто незамінна штука, яку чудом наважились реалізувати.

Ми проїхали декілька зупинок, а там нас знову підібрав Михайло і відвіз кабак, щоб обмити успішне завершення цієї шалості. Ввечері ми втомлені та задоволені сіли в потяг і на наступний день вже були в Києві. Один день, один водоспад, але купа емоцій!
За попередньою інфою навесні скидають втричі більше води, тому треба буде пройти його ще в більшу воду, чекаємо!

Кривий Ріг крутий як поїздка вихідного дня, але можна приїздити і в будні. Оскільки все по місцю знає та організовує Miguel De Los Cucarachos, то все узгоджується з ним. 

З тієї ж причини ми дали назву порогу

Cucarachos Creek

*натисніть на назву, щоб відкрити відео на Ютуб